АХМЕТОВ  Ринат  Леонидович

Биография

Родился 21 сентября 1966 в Донецке в семье шахтера, татарин.

В 1991 году окончил экономический факультет Донецкого госуниверситета.

В 1995 г. инициировал создание Донецкого городского банка, став одним из самых молодых украинских банкиров.

К концу 1990-х стал самым влиятельным человеком в Донбассе, неформальным лидером т.н. "донецкого клана", одним из самых богатых людей Украины.

С 1996 года - президент футбольного клуба "Шахтер" (Донецк) (его предшественник в "Шахтере", учредитель фирмы "Люкс" Ахат (Александр) Брагин был убит во время взрыва бомбы в 1995 году).

Считается, что благодаря влиянию Р.Ахметова главой администрации Донецкой области в 1997 г. был назначен Виктор Янукович.

Является председателем наблюдательного совета "Донгорбанка", акционер фирмы "Люкс", которую фактически контролирует; фирме "Люкс" принадлежит большинство гостиниц Донбасса, а также контролирует дочерние структуры "Индустриального союза Донбасса" - компании "АРС", "Данко", "Энерго", "Эмбролд", "Гефест" и другие.

В 2006 году избран депутатом Верховной Рады по списку Партии регионов (№7), на досрочных выборах в парламент в 2007 году идет в списке ПРУ под номером семь.
 

ЗАВЖДИ НАПРОЛОМ

«По трупах піде» — влучна характеристика кар’єрного росту Рината Леонідовича. Сьогодні вже, звичайно, ніхто не буде стверджувати, нібито він власноруч закопував конкурентів у земну кулю, однак перешкоди на шляху Ахметова зникали якось самі по собі. Чи їх хтось «прибирав». Судіть самі.

Пиво «Сармат» виготовляють на заводі, підконтрольному структурам Ахметова. Свого часу «Донецьким пивзаводом» (так він раніше називався) володів відомий усьому місту бізнесмен Юрій Павленко. Невдовзі після того, як підприємством зацікавився Ринат Леонідович, Павленко загинув. Кажуть, начебто віддавати власність за безцінь не захотів. Мережа донецьких магазинів «Побуттехніка» належала такому собі Сергію Гуцулу. Його теж застрелили, причому на очах у малолітнього сина. Можливо, це просто збіг, але й цей бізнес відійшов Ахметову.

Схожими історіями рясніє біографія друга дитинства Рината Леонідовича — Бориса Колесникова. Його авторитет теж вибудовувався на крові. Років 15 тому керівника фірми «Південь», що торгує на Донецькому колгоспному ринку, Сергія Романа, разом із дружиною і водієм розстріляли в їхній власній машині. Незабаром власником цього бізнесу став доти нікому невідомий Колесников.

Про все це свого часу докладно писали місцеві ЗМІ. Доки їх переконливо не попросили замовчати. Таке своєрідне розуміння принципів свободи слова і відносин з пресою — ще одна якісна характеристика «донів».

Останній випадок з тих, що став надбанням широкої громадськості, — скандал навколо донецького універмагу «Білий лебідь», що закінчився посадкою самого Колесникова. Розбиратися в тому, чи застосовувалися до постраждалих Пінчуків якісь насильницькі «переконання», — справа не наша, а прокуратури, однак загальновідомо, що методи мордувань на краю свіжовикопаної могили — цілком у дусі донецьких братух, до яких належать також чимало представників місцевої еліти.

СПАДКОЄМЕЦЬ?

Тим Ахметовим, якого ми знаємо, Ринат Леонідович став завдяки трагічному збігу обставин. А саме — загибелі свого патрона Ахатя Брагіна. Загибель ця була зрежисована в кращих традиціях серіалу «Бригада». Брагін загинув від вибуху бомби у VІP-ложі власного стадіону «Шахтар» 1995 року.

У його найближчому оточенні одразу ж почалася щонайжорстокіша боротьба за право успадкувати фінансово-кримінальну імперію. Мабуть, відповідь на запитання, чому в цій боротьбі переміг саме Ахметов, — головний ключик до розуміння його особистості. У команді Брагіна Ринат Леонідович згадувався як куратор «силового блоку». У ті часи бізнесмен, якщо він себе поважав, повинен був мати при собі компанію бритоголових «братух», «які вирішували питання».

До речі, саме Ахать (він же Алік Грек) дав назву одній з найвідоміших ахметовських фірм — «Люкс», викупивши на початку 1990-х однойменний донецький готель. До середини минулого десятиліття Ринат Леонідович був уже досить впливовою людиною, що керувала не банальним «силовим блоком» — цілою армією.

Нам важко повірити в ці чутки, але обізнані донеччани запевняють, начебто Василь Джарти — нинішній керівник центрального виборчого штабу Партії регіонів, 22-ий номер у списку — командував «силовим блоком». Так само мало що відомо про послужний список Нурулісмана Аркаллаєва, № 72 того ж виборчого списку. А от, наприклад, багато донеччан пам’ятають кримінального авторитета на прізьвисько Нурик — керівника невеликого підрозділу.

Однак після загибелі Ахатя залишився ще один «стовп» клану — Євген Щербань, до якого, мабуть, повинно було перейти лідерство в донецькій родині. Але не перейшло — Щербаня теж застрелили. Нахабність убивць вражала: заїхавши на територію донецького аеропорту на старенькій «дев’ятці», вони розрядили в жертву майже повну обойму «калаша» в той момент, коли Щербань із дружиною спускався трапом літака. Крапки в цій справі не поставлено дотепер. Після смерті Щербаня дрібніші конкуренти Ахметова усувалися легко, начебто самі собою.

ЛЮДИНА НІЗВІДКИ

В офіційній біографії Рината Ахметова білих плям, мабуть, навіть більше, ніж на карті Європи п’ятнадцятого століття. Нікому достеменно не відомо, як йому вдалося збити первісний капітал, як він потрапив в орбіту проводирів «донецького клану» першої хвилі, як опісля став лідером. Існує, однак, з цього приводу чимало різноманітних версій. Одна з них свідчить, що перші серйозні гроші Ринат Леонідович заробив як... наперсточник, обдурюючи довірливих громадян на сочинських курортах.

Чи правда це, але вже з другої половини 1990-х його називали не інакше, як «хазяїном» не тільки області, а й, практично, всього сходу України. Згодом — і півдня країни. Зміцнити позиції до таких масштабів Ринату Леонідовичу вдалося не в останню чергу завдяки розташуванню власного форпосту спочатку у верховній регіональній, а потім і у верховній центральній владі. Цей форпост уособлював губернатор і прем’єр-міністр Віктор Янукович.

Губернатор Янукович — ставленик тандему Ахметова і Колесникова. Починаючи з 1997 року, з моменту вступу Віктора Федоровича на посаду, в області поступово припинилися гучні кримінальні розборки, закінчилися війни кланів і криваві «переділи». Підім’явши під себе конкурентів, у Донбасі утвердилася одна впливова група, яка й почала встановлювати правила. Кінець кожного, хто з цими правилами не погоджувався, був невеселий. Бунтарі або вмирали, або спивалися, або враз позбавлялися усього. У кращому випадку — залишали межі краю.

«ЗБИРАЧ ЗЕМЕЛЬ»

Скоординувавши зусилля, зокрема — провернувши ряд фінансових махінацій, купивши, приватизувавши або відібравши чимало заводів, партнерам (старшим з яких завжди був Ахметов) удалося зібрати повний виробничий цикл, замкнувши на собі ланцюжок вугілля — кокс — метал. Функціонування цієї системи давало колосальні дивіденди, перетворюючи своїх власників y фантастично багатих людей.

За часів прем’єрства Віктора Януковича активи ці ще збільшилися. Стартувавши з рідного Донбасу, лідери клану почали експансію на всю країну. Нині, скупивши практично всі металургійні підприємства України і гірничо-збагачувальні комбінати, вони контролюють понад 70 відсотків галузі, що є для економіки країни однією з ключових.

Структурне ядро групи — заснована в 2000 році СКМ («Систем Капітал Менеджмент»). В її орбіту, зокрема, входять: машинобудівні, металургійні, коксохімічні, трубні заводи; більшість великих шахт і профільних виробничих об’єднань регіону. Крім того — монополія на постачання газу практично на всі підприємства області, також медіа-активи: ТРК «Україна», радіо «Люкс», видавнича група «Сьогодні», місцеві «Вечірній Донецьк» і «Салон Дону і Басу» (зведені дані інтернет-порталу «Олігарх»). Улюблене хобі Рината Леонідовича — футбольний клуб «Шахтар», у який він інвестував не один мільйон.

Сам же Ахметов починав шлях у великий бізнес з «Донецького міського банку», який дотепер вважає головним своїм дітищем і... своєрідним талісманом. Важливою ланкою в СКМ є «Міжрегіональний промисловий союз», у числі комерційних структур якого і фірма «АРС». Обізнані люди розшифровують абревіатуру просто: Алік (Ахать Брагін), Ринат, Самсон (Яків Богданов, ще один кримінальний авторитет, який вже одинадцять років, як покійний).